fbpx

© 2009-2021 by GPIUTMD

Підприємство вивчає можливість виробництва й збуту розбірних металоконструкцій. Проект може ґрунтуватися на великій або малій виробничій базі. Ринок для реалізації розбірних металоконструкцій може бути сприятливим або несприятливим. Також керівництво підприємства враховує можливість взагалі не виробляти цю продукцію.

 

При сприятливій ринковій ситуації велике виробництво дозволило б керівництву отримати чистий прибуток 400 тис. грн. Якщо ринок виявиться несприятливим, то при великому виробництві компанія зазнає збитків у розмірі 280 тис. грн. Мале виробництво дає 200 тис. грн. прибутку при сприятливій ринковій ситуації та 40 тис. грн. збитків при несприятливій.

Питання: Яку альтернативу варто вибрати?

 

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. "

У фірмі ABC закінчується етап розробки й тестування нового ряду моделей  смартфонів. Вище керівництво фірми розробляє проект  виробництва й просування на ринок нових моделей смартфонів. Розглядаються три основні стратегії (рішення):

  1. Агресивна стратегія. Ця стратегія найбільшою мірою відповідає очікуванням фірми від розробленого ряду моделей. Основні капітальні вкладення будуть зроблені в розробку нового й ефективного виробничого обладнання. Великі інвестиції повинні гарантувати просування на ринок всіх розроблених моделей. Маркетингова компанія передбачає покупку рекламного часу на телебаченні всіх основних світових ринків і знижки для дилерів.
  2. Базова стратегія. Виробництво поточних моделей смартфонів переноситься з більш розвиненої країни до менш розвиненої. У той же час існуюча виробнича лінія модернізується й переналагоджується для виробництва нових моделей смартфонів. Значні  інвестиції будуть зроблені для просування на ринок тільки найбільш популярних моделей. Фірма розраховує на проведення локальних і регіональних рекламних компаній, не виходячи на глобальний рівень рекламної компанії.
  3. Обережна стратегія. За цією стратегією для виробництва нових моделей смартфонів будуть використовуватися тільки «надлишки» виробничих потужностей, задіяні в цей час для виробництва поточних моделей. Модернізація виробничого обладнання зведена до мінімуму. Обсяг виробництва нових смартфонів обмежений попитом. Рекламні матеріали розсилаються вибірково регіональним дилерам.

 

Керівництво фірми вирішило оцінювати ситуацію на ринку смартфонів (тобто попит на їхню продукцію) за двома градаціями, як сприятливу і як несприятливу. На рисунку 1 представлений фрагмент робочої книги MS Excel, у яку введені таблиця платежів і оцінки ймовірностей стану ринку. Значення платежів виміряються в мільйонах грн і обчислюються з урахуванням обсягів продажів, цін і прибутку, розрахованих для всіх комбінації рішень (стратегій) і станів природи (станів ринку).

 

Рис. 1. Фрагмент робочого листа із моделлю прийняття рішень для фірми ABC 

Можна помітити, що обережна стратегія дає найбільший дохід в умовах несприятливого  ринку, а агресивна – в умовах сприятливого. Однак оптимальним рішенням, знайденим відповідно до критерію максимізації EMV, є базова стратегія, для якої очікуване значення платежів становить 12,85 млн. грн (див. дані в стовпці D на рис. 1).

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. "

Всі методи оцінки ефективності інвестиційних проектів можна розділити на дві великі групи:

1. Статистичні методи оцінки інвестиційних проектів:

– Період окупності інвестиційного проекту (PP, Payback Period).

– Рентабельність інвестиційного проекту (ARR, Accounting Rate of Return).

2. Динамічні методи оцінки інвестиційних проектів:

– Чиста приведена вартість (NPV, Net Present Value).

– Внутрішня норма рентабельності (IRR, Internal Rate of Return).

– Індекс прибутковості (PI, Profitability index).

– Дисконтований термін окупності (DPP, Discounted Payback Period).

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. "

Теорія прийняття рішень – це аналітичний підхід для вибору альтернативи чи  напряму дії.

Вона використовується для багатьох ситуацій проектного менеджменту:

  • при аналізі нових товарів;
  • при плануванні виробництва;
  • при виборі обладнання;
  • при складанні розкладів;
  • при плануванні обслуговування обладнання.

У процесі прийняття управлінських рішень проектному менеджеру необхідно відповісти на такі запитання: Що робити? Як робити? Коли робити? Кому доручити роботу? Що це дає?

 

В ідеалі, рішення має приймати людина, яка мислить логічно і неупереджено, яка аналізує всю доступну інформацію і прийнятні альтернативи. Керівник проекту, який розглядає всі можливі варіанти і альтернативи, повинен знайти оптимальне рішення. Такий підхід передбачає використання раціонального методу прийняття рішення.

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. "

Проектні менеджери, працюючи за жорстких умов ринку, часто мають потребу в таких моделях, які б дозволяли оперативно і точно оцінювати ті чи інші явища, ті чи інші показники проектної діяльності  і приймати правильні рішення.

Модель є представленням реальності. Це може бути фізична модель, наприклад, зменшена в масштабі модель підприємства або модель літака для використання її в аеродинамічній трубі. Або більш розповсюджена математична модель. Простою математичною моделлю є формула з геометрії: площа = довжина х ширину. Але можуть бути більш складні моделі, що представляють, приміром, операції в бізнесі.

Така бізнес-модель може мати змінні для підрахунку виробничих витрат, транспортних витрат, витрат на складські запаси, так само як і широкий набір інших можливих входів і виходів. Моделі і інструменти теорії прийняття рішень можуть допомогти проектним менеджерам:

– отримати глибокий погляд на природу взаємин у проектному менеджменті;

– знайти кращі способи оцінки значень величин у таких відносинах;

– побачити спосіб зменшення або хоча б розуміння невизначеності, яка притаманна процесу управління проектами.

Процес прийняття будь-якого управлінського рішення – це завжди вибір з декількох розглянутих альтернатив:

– Інвестувати гроші в даний проект чи ні?

– Продати збиткове відділення компанії або інвестувати в його реорганізацію?

– Купувати акції компанії А або компанії В або продавати й ті й інші?

– Вкласти гроші в нове обладнання, щоб знизити витрати на виробництво даного продукту, у додаткову рекламу продукту або в інформаційну систему, яка ефективно обробляє клієнтську базу даних?

Кількість подібних питань, на які керівник повинен давати відповіді щодня, безліч.

Теорія прийняття рішень – це аналітичний підхід до вибору найкращої альтернативи або послідовності дій. У теорії прийняття рішень існують три основних рівні класифікації. Вони залежать від ступеня визначеності можливих результатів або наслідків, з якими стикається особа, що приймає рішення (ОПР).

Відповідно існують три типи моделей:

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. "

На развитие сайта