fbpx

© 2009-2023 by GPIUTMD

Оскільки число інвестиційних можливостей зазвичай буває досить велике, то часто виявляється, що число проектів, що відповідають критеріям прибутковості, більше, ніж фірма в змозі фінансувати. Коли мова йде про велику кількість проектів, можна використовувати методи лінійного програмування. Лінійне програмування може бути використане для оптимального розподілу обмежених ресурсів між конкуруючими напрямами діяльності. 

Більшість корпорацій хочуть реалізовувати проекти, які приносять найбільшу чисту приведену вартість при обмежених ресурсах (зазвичай фінансових і трудових). Припустимо, що деяка ІТ компанія  намагається визначити, які з 20 проектів заслуговують на увагу. Чиста приведена вартість (в тис. грн), отримана від кожного проекту, а також кошти (в тис. грн) і кількість спеціалістів (програмістів), які необхідні протягом наступних трьох років показані на рис. 1.

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. " 

В усьому світі початковій фазі проекту приділяється багато уваги, витрачаються чималі ресурси, а аналіз проектів виокремився в самостійну галузь знань. За даними Світового банку витрати на до-інвестиційні дослідження становлять такі частки загальної вартості проекту:

  • формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту – 0,2-1,0 %;
  • дослідження інвестиційних можливостей (обґрунтування інвес­тицій, стисле ТЕО) – 0,25-1,5;
  • техніко-економічні дослідження для невеликих проектів – 1-3, для великих – 0,2-1 %.

Попередній аналіз необхідний для того, щоб уникнути несподіва­нок на подальших етапах роботи над проектом і досягти результату найбільш економним способом. Дешевше призупинити неефективний проект на початку його реалізації, ніж наприкінці, коли ресурси вит­рачені, а результат неадекватний.

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. " 

У людства за всю історію накопичився значний список успішно реалізованих складних проектів. Від будівництва Пірамід у Гізі до відправки людини на Місяць, найсміливіші людські починання вимагали злагодженої роботи тисяч людей.

Всі проекти різні. Не існує ідеальної системи управління проектами, що підходить для кожного з видів проектів. Також не існує системи, яка б підходила кожному керівнику і була зручна для всіх членів команди. Однак за час існування проектного управління було створено чимало ефективних підходів, методів і стандартів, які можна взяти на озброєння.

На даному етапі розвитку науки управління проектами виділяють такі методи управління проектами:

  1. Класичний проектний менеджмент.
  2. Agile.
  3. Scrum.
  4. Lean.
  5. Kanban.
  6. Six Sigma.
  7. PRINCE2.

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. " 

Управління проектами – це застосування знань, навичок, інструментів і методів до операцій проекту для задоволення потреб, які висуваються до проекту. Управління проектом виконується за допомогою процесів з використанням спеціальних знань, навичок, інструментів та методів по управлінню проектами, які отримують входи і створюють виходи процесів, тобто управління проектом здійснюється за процесним підходом.

Успіх прийнятого в сучасному світі процесного підходу до побудови бізнесу і управління ним обумовлений перш за все тим, що дозволяє організації врахувати такий важливий аспект підприємницької діяльності, як орієнтація на кінцевий продукт, тобто надання клієнтові якісного продукту в стислі терміни і з мінімальними витратами. Крім того, сама модель системи, за одиницю управління якої береться процес, характеризується динамічною поведінкою і більш гнучким реагуванням на зовнішні і внутрішні зміни.

Процес – це сукупність взаємопов’язаних ресурсів і дій, яка має чітко визначені входи і виходи і створює в результаті цінність (додану вартість).

Перевага процесного підходу полягає також в безперервності управління, яке він забезпечує на стиках окремих підпроцесів з урахуванням їх взаємодії.

Згідно з ідеями процесного підходу проект є унікальним процесом, що є сукупністю взаємозв’язаних скоординованих підпроцесів.

 

Управління проектом як процесом передбачає досягнення цілі згідно з визначеними вимогами з врахуванням обмежень за термінами, вартістю і показникам якості.

Всі процеси проекту пов’язані своїми результатами – результат виконання одного процесу стає вихідною інформацією для іншого (див. рис. 1).

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. "

Відомий закон Лермана говорить: «Будь-яку технічну проблему можна подолати, маючи досить часу й грошей», а в кінці він уточнює: «Вам ніколи не буде вистачати або часу, або грошей».

Якщо попросити менеджера описати, як він розуміє своє основне завдання при виконанні проекту, то скоріше, він відповість: «Забезпечити виконання робіт». Це дійсно головне завдання керівника. Але якщо поставити це саме запитання більш досвідченому менеджерові, то можна почути повніше визначення головного завдання менеджера проекту: «Забезпечити виконання робіт у строк, у рамках виділених ресурсів, відповідно до технічного завдання». Саме ці три моменти – час, бюджет і якість робіт – перебувають під постійною увагою керівника проекту. Їх також можна назвати основними обмеженнями, що накладаються на проект.

Під управлінням проектом розуміють діяльність, спрямовану на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях за часом, коштами (ресурсами),  а також якістю кінцевих результатів проекту (документованих, наприклад, у технічному завданні).

*Джерело: "Старченко Г. В. Управління проектами: теорія та практика : навч. посіб. / Г. В. Старченко. – Чернігів : видавець Брагинець О. В., 2018. – 306 с. "

На развитие сайта